Iнтимна лIрика orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13658


Земний свiт для Тараса Шевченка це свiт Широкий та веселий, яс ний та глибокий. I такий свiт не можливий без кохання. Шевченко кохав i був коханим, мав свiй iдеал жiнки. Iнтимний свiт поета цiлий океан, розлитий у йо го баладах, вiршах, лiро-епiчних поемах. Уже в раннiх баладах Шевчец оспiвав таке кохання, над яким йевњ ладна навiть смерть. Усе життя пое? згадував своє перше кохання, Оксан Коваленко, чужу чорнобриву*, Зг дував своє щ астя вiд того, як поба чить диво твою красоту. Самобутнiсть любовних вiрцщ Кобзаря передусiм в оспiвуваннi дiвочоï цнотливостi, високоï мораль ностi. Лiрична героïня вiрша За. цвiла в долинi на щебет пташечки вийшла з хати, а назустрiч козак молоденький. Кохання козака й дiв чини таке ж чисте й незаймане, як бiлий цвiт калини. Розквiтле перше кохання цих двох молодих людей пiдкреслює образ квiтучоï калини, чистоту кохання бiла свiтлиця, бiла хата, красу першого почуття — пiсня, яку вони вдвох виконують, а ïхню фiзичну незайманiсть невин ний поцiлунок. Тому логiчним є ри торичне запитання автора наприкiн цi поезiï: Якого ж ми раю у Бога бла гаєм? Без кохання людина не може повноцiнно жити, без кохання лiта тiï молодiï марно пронеслись, без кохання не ж ивем, а тiльки ходим та згадуєм тiï годи, я к жили колись* ” Поезiя У широкую долину побу дована у формi спогадiв молодоï па ри, яку розлучила доля. Три сходин ки цiєï долi: снилось говори лось, не побрались помарнiл обоє. I як наслiдок: Не живем, Нова лiтература тiльки ходим. Л iричний герой су- мує за втраченим коханням . Поезiя Не тополю високую побу дована за принципом худож нього па ралелiзму. Висока одинока тополя струнка самотня дiвчина; вiтри ш м а тують тополю доля кривдить чор нобриву, народж ену для любовi дiвчину. Та судилося ïй увесь вiк продiвувати. Поет розум iє, що без милого страшна ж iноча доля: Ой мамо, Страшно дiвувати, Увесь вiк свiй дiвувати, Нi з ким не кохатись. Серед вiршiв Тараса Ш евченка про кохання особливе мiсце займаю ть ав тобiографiчнi: Г. 3 . , I станом гнучким, i красою, Ми в купочцi колись росли.

Iнтимна лIрика orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13658