IнтернацIоналIзми orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12666


Велика кiлькiсть слiв iншомовного походження стала iятернацiоналiз- мами. Це мiжнароднi мiжнацiональ нi слова, якi вживаються в багатьох неблизькоспорiднених мовах i разом з тим зберiгають подiбнiсть звучання й тотожнiсть значення. ïх ще нази вають європеïзмами. Як пра вило, не мають вiдповiдникiв у мовi, що ïх запозичила. Уживанi переваж но на позначення понять у галузi нау ки, культури, полiтики, мистецтва: економiка, фiлософiя, конференцiя, унiверситет, школа, автомобiль, героïзм, скульптор, опера, лiрика, iмпорт, фiнанси, кредит тощо. Уходячи в украïнську мову, лек сика iншомовного походження за- 137 УКРАÏНСЬКА МОВА своюється графiчно, фонетично, граматично. Часом запозиченi слова стають од ним з компонентiв синонiмiчного ряду: краєвид (питома украïнська лек сика), пейзаж (з французькоï), ланд шафт (з нiмецькоï). Якщо для нази вання якогось поняття в украïнськiй мовi є власне слово, то запозичення, що не дає нiчого нового, зайве. Мовi однаково шкодять i надмiрний п у — р и з м (вiд латинського ригиэ чис тий), тобто безоглядне викорiнюван ня будь-яких iншомовних слiв, i на дуживання iншомовною лексикою, переобтяження нею письмових та ус них текстiв, особливо призначених для пересiчного читача або слухача. Отже, лексика iншомовного похо дження, коли нею користуватись без зловживань i перекручень, є одним iз засобiв збагачення словникового складу мови.

IнтернацIоналIзми orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12666