Iнтенсивний розвиток прози orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13740


Панiвне мiсце в лiтературi 70- 90-х рр. посiдає проза, саме тому ук раïнських письменникiв, якi твори ли в цей час, називають великими епiками. Прозаïки кiнця XIX ст. збагатили украïнську лiтературу i в iдейно-тематичному, i в жанровому планi. На вiдмiну вiд попередникiв, пись менники кiнця столiття не обмежува лися лише правдивим вiдображен ням народного життя, вiдтворенням його страждань, а намагалися про- свiтити народ. У лiтературi зявля ються новi характери та героï, образи громадського дiяча та борця прњ' Нова лiтература веПравди; змiнюється тематика
# проблематика творiв.
Як i в попереднi роки, домiнант- темою прози залишається тема
лянсгпва. Пояснюється це насампе- ед забороною царськоï
влади опису вати життя соцiальних верств, якi рiдко спiлкувалися
украïнською мо в о ю (iнтелiгенцiю, службовцiв тощо). Крiм того,
лiтератори змушенi були орiєнтуватися на селянство як єдино
го повнокровного носiя украïнськоï мови. Прозаïки
намагалися знаходи ти новi ракурси висвiтлення цiєï те ми.
Так, поступово письменники зо середжують увагу на життi iнших
соцiальних прошаркiв мiщанства, службовцiв, офiцерства, учительства
тощо. У повiстях Олени Пчiлки (Свiтло добра i любовi, Товариш ки), Б.
Грiнченка (Сонячний про мiнь, Нарозпуттi), О. Кониського (Семен Жук i
його родичi, Юрiй Горовенко) виведено образи iнте лiгентiв дiячiв культурно-
просвiтнього руху, нових людей. Проте висвiтлювати життя цих верств
було легше представникам захiдноукраïнськоï лiтератури, де не
iснувало офiцiйних заборон (Лель i Полель, Для домашнього огнища Ь
Франка, Пропащий чоловiк М. Павлика та iн.). У Галичинi
поширюється фемi нiстичний р ух, зачинателькою якого бажають
Наталю Кобринсь- к у . З ïï iнiцiативи створено Товари ство
руських жiнок у Станiславi, що мало на метi популяризацiю фемi
нiстичних iдей. Н. Кобринська по рушує проблеми самопробудження
жiнки, виховання ïï самосвiдомостi. Неоцiненною заслугою
письменницi є розвиток жiночоï прози, адже ïï
приклад заохотив до працi на лiтера турнiй нивi вiдомих письменниць:
Ольгу Кобилянську, вгенiю Яро- шинську, Анну Пав лик.
Збагачується украïнська проза й жанрово. У 70-80-х рр. на
перше мiс це серед прозових творiв виходять ро ман та повiсть. Проте в
цей перiод спостерiгається плутанина у визна ченнi жанровоï
природи твору. Так, наприклад, О. Кобилянська назива ла своï
великi епiчнi твори Царiвну та Людину оповiданнями, хоч на справдi вони
є романами. I. Франко розглядав роман Панаса Мирного Хi ба ревуть
воли, як ясла повнi? та по вiсть Повiю як бiльшiоповiдання.
Вiдбувається становлення нових жанрових рiзновидiв повiстi.
Удоско налюється форма компонування життєвого матерiалу в
епiчних тво рах. На змiну розповсюдженiй ра нiше оповiдi, з П описовою
формою та нечiтко вираженим сюжетом (Гри горiй Квiтка-Основяненко,
Марко Вовчок) приходить розповiдь (Iван Нечуй-Левицький, Панас Мирний,
Пантелеймон Кулiш). З являється 597 УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРА ТУРА
жанр автобiографiчноï повiстi-хро- нiки, що має мемуарну
форму зобра ження, до якого звертаються I. Нечуй- Левицький Над Чорним
морем, О. Кониський Юрiй Горовенко*. Поряд з оповiданням
зявляється новела, нарис, етюд, образок; заро джується
поезiя в прозi. Украïнська проза, гiдно представ лена I. Нечуєм-
Левицьким, Панасом Мирним, I. Франком, Б. Грiнченком, створила
передумови для розвитку та нового злету украïнського слова й стала
окрасою свiтовоï лiтератури.

Iнтенсивний розвиток прози orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13740