Iнститутка orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13688


Iнститутка перша в украïн ськiй лiтературi соцiальна повiсть. Була надрукована в журналi Осно ва з посвятою Т. Шевченку. У тра дицiйнiй для письменницi манерi розповiдь ведеться вiд iменi персона жа з простолюду. Перший роздiл повiстi є експозицiєю: у панському дворi всi готуються до приïзду ЛАН- ночки, котра навчалася в iнститутi- 578 Нова лiтература устина, так звати оповiдачку, ко- i ротко переповiдає своє ж и т т я : Бать- I ка-матерi не зазнаю : сиротою зросла я, при чуж инi, у л ю д я х , На деся- I тилiттях в зял и м ен е у д в iр . Iро нiчно-викривально зв у ч ать ïï слова I про стару панi, п р и я к iй ж и ли спо- I кiйненько, бо б и ти ся вон а стара вж е I була. С покiйно, р о зм iр е н о , н авiть смиренно переповiдаю чи день при I днi, нiби нен ароком , м им оволi Ус- I тина висловлює те, щ о сховано глибо ко на сподi зап о вiтн е, вим рiяне, недосяжне: К оли б в о л я , заспiвав би так, щоб i на селi л у н а л о . З ав'язкою є приïзд панночки й обрання У стини покоïвкою. Р о зви т о к дïi настає через загострення с то су н к iв п ан н о чк и з крiпаками, ïï о д р у ж ен н я та переïзд на хутiр. К у ль м iн а ц iя сю ж ету твору сцена, у я к iй п ан н о ч к а побила ста ру крiпачку. Х отiла вдарити й У сти ну, та ïï захи сти в П р о к iп . Р о звя з к а : Прокопа вiддаю ть у рекрути , а У сти на, як друж и н а р ек р у та, стає вiль ною i йде до м iста в н ай м и . Психологiчно тонко творить М ар ко Вовчок ви р азн i iндивiдуалiзован i характери персонаж iв: терпляча У с тина, садистка- панночка, добрий пан-лiкар (за влучною оцiнкою Н аза ра квач), н еп о кiр н i Н а за р та Про- кiп, велична у своєм у христи ян сько му терпiннi бабуся. Класичний гуманний реалiзм, на скрiзна iдея визволення народу, не- пiдробний демократизм прози М арка Вовчка, що знала й зумiла майстерно вiдтворити такi тайни iсторичноï душ i украïнського народу i такi гли бини, яки х тепер уж е нiхто не знає або виповiсти не вмiє (I. Ф ранко), забезпечили ïй особливе м iсце в iсторiï письменства. Щ е за ж иття письменницi ïï твори перекладали росiйською (I. Тур- генєв), ф ранцузькою (П .-Ж . Сталь (Етцель)), нiмецькою , iталiйською , польською , чеською , болгарською , угорською мовами, що сприяло зм iц ненню звязкiв украïнськоï лiтерату ри з лiтературами народiв вропи та пiднесенню ïï авторитету у свiтi.

Iнститутка orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13688