ГрафIчнI скорочення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12491


Графiчнi скорочення використову ють для економного позначення слiв на письмi. В усному ж мовленнi, на вiдмiну вiд абревiатур, слова не ско рочують i вимовляють повнiстю. Правила графiчних скорочень
1. Скороченi написання повиннi бути зрозумiлими для читача: фiлос.,
фiлол. (а не фiл.), прикм. (а не прик.), дiєприсл. (а не
дiєпр., бо є ще дiєприкметник).
2. Слова треба скорочувати на лiтеру, що позначає приголосний
звук: див. (дивись), напр, (наприклад), пор. (порiвняй).
3. Графiчнi скорочення (крiм станда ртних скорочень метричних мiр: лi
метр, см сантиметр, т тонна, га гектар) пишуться з крапками на мiсцi
скорочення.
4. У кiнцi скорочень, що складаються з подвоєноï лiтери на
позначення множини, ставиться одна крапка: вв., рртт.
5. Написання великих i малих лiтер, дефiсiв, якi є в повнiй
назвi, зберi гається: с. г. (сiльське господарство), але: с.-
г. (сiльськогосподарський), пiвн.- сх. (пiвнiчно-схiдний), Пiд.-Зах.
залiзниця (Пiвденно-Захiдна ).
6 . Ставиться дефiс у скороченнях з випущеною середньою частиною: вид-
во (видавництво), iн-т (iнс титут ), р-н (район ).
7. Частини скороченого словосполу чення, рiдше складного слова, роз
дiляються навскiсною рискою: п./с. (поштова скринька), об./хв. (обер
тiв у хвилину ). До найпоширенiших загально прийнятих скорочень
належать такi: акад. академiк, вид. видання, гр. громадянин, див.
дивись, доц. доцент, iм. iменi, i т.д. i так далi, i т. iн. i таке
iнше, i под. i подiбне, напр. наприклад, н.е. нашоï ери, до н.
е. до нашоï ери, о. острiв, обл. область, оз. озеро, п. пан,
панi, пор. порiвняй, 57 УКРА ÏНСЬКА МОВА проф. професор, р.
рiчка, рр. роки, с. село, ст. столiття, станцiя, т. том, тов.
товариш, тт. томи, товаришi.

ГрафIчнI скорочення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12491