<< Главная страница

Думи orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13479


Думи це народнi епiко-лiри4 1 пiсеннi твори героïчного, рiд6 соцiально- побутового змiсту. Дњ ШИХ ДНIВ ДIЙШЛИ думи ХУI-ХУИ ïхня тематика зумовлена епохою . перервноï всенародноï боротьби з земними загарбниками украïнсЬ земель. Думи оповiдають про п ги народу чи його окремих преД никiв-героïв, що виступили на за I своєï Батькiвщини.
у думах переважає епiчний (роз повiдний) елемент. Про це свiдчать фабульнiсть, чiтка побудова сюжету, як правило, хронологiчна послiдов нiсть подiй. Та оповiдь майже завжди подається в лiричному освiтленнi, чому сприяють широкi авторськi вiдступи, пейзаж нi замальовки, проникнення у внутрiшнiй свiт ге роïв, оспiвування ïхнiх почуттiв i переживань. Виконувалися думи речитативом (протяжним наспiвним промовлян ням). Це була своєрiдна форма декла мацiï в урочистому, пiднесеному стилi. Драматизм виконання пiдси лювався музичним супроводом на кобзi (бандурi чи лiрi). Фабули та сюжети дум, як прави ло, повязанi з iсторичним минулим народу, описують певнi подiï, часто конкретних осiб. Побудованi вони за схемою епiчних сюжетiв, де є всi складники: заспiв, завязка, розви ток дiï, кульмiнацiя, розвязка. Сю жет дум, як i в баладах, розгортаєть- ся в напруженому двобоï протилеж них сил добра i зла. Це, з одного бњку, козаки, охоронцi рiдноï землi, а 3 Другого вороги-нападники. Для дум характернi риторичнi за питання, оклики, звертання: зем- Ле турецька, вiро бусурманська, браття козаки запорожцi, анафора (єдинопочаток), найчастiше в думах використовуються символи сокола- козака, крукiв-ворогiв, зозулi староï матерi, вдови та iн. За змiстом цей епiчний жанр подiляють на: думи про героïчну боротьбу укра ïнського народу проти турецько-та тарських загарбникiв та про туре цьку неволю (Х IУ -Х У ст. рання козацька доба) Маруся Богус- лавка*, Утеча трьох братiв з А зо ва, Самiйло Кiшка; думи про героïчну боротьбу укра ïнського народу проти нацiональ ного поневолення (кiн. X V I - поч. XVII ст. доба Хмельниччини i Гетьманщини) Хмельницький i Барабаш, Молдавський похiд Хмельницького, СмертьБогдана i вибiр Юрiя Хмельницького*; соцiально-побутовi думи (кiн. XVII ст. перiод Руïни) Удо ва*, Сестра i брат*, Прощання з родиною*, Поворот сина з чужи ни*, Дума про сон. Дума про Самiйла Кiшку одна з найвiдомiших i найбiльших ук раïнських дум (390 рядкiв) з широко розгорнутим епiчним сюжетом. Ве лика галера, на якiй було 700 туркiв, 400 яничарiв i 350 козакiв-невiль- никiв пливла з турецького порту Тра пезунда (найбiльшого невiльничого ринку) до Козлова. Серед галерникiв був запорiзький гетьман Самiйло Кiшка. Скориставшись випадком, УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА коли всi турки та яничари зiйшли на берег, Самiйло Кiшка хитрощами звiльнився вiд кайданiв, визволив усiх побратимiв- невiльникiв. Козаки вбили всiх туркiв, яничарiв та ïх нього отамана Алкан-пашу, i на за хопленiй галерi щасливо добралися до Сiчi. У думi оспiвується смiливiсть i вiдважнiсть Самiйла Кiшки, який, незважаючи на 25-рiчну неволю та тяжку працю галерника, залишився патрiотом Батькiвщини, не побу сурманився. Цей твiр є поетичним лiтописом украïнськоï iсторiï, вiдомостi про С. Кiшку мiстять давнi документи, козацькi лiтописи (Величка, Гра- бянки, Самовидця). Дума Маруся Богуславка описує патрiотичний учинок украïнськоï дiвчини-полонянки, дружини туре цького пашi, яка за його вiдсутностi випустила з темницi козакiв-невiль- никiв, хоч i знала, що може бути за це жорстоко покарана. Чи дiвка-бранка Маруся, попiвна Богуславка iсторична постать? Як що цей образ є художнiм вимислом, то вiн заснований на реальних фак тах. У думi з iсторичною вiрогiднiстю змальовано долю вродливих полоня нок, якi (так твердять лiтописи та уснi перекази) часто ставали дружи нами турецьких вельмож, навiть сул танiв (наприклад, Роксолана гали чанка з Рогатина була дружиною Сулеймана I). Маруся Богуславка в пустила вязнiв у день найбiльщОГо християнського свята Великодн засвiдчивши, що вона не втратила ду ховного звязку з Батькiвщиною памятає звичаï своïх предкiв. Сюжет думи Втеча трьох братiв з города Азова, з турецькоï неволi* теж не привязаний до якогось iсто ричного факту. Вiн вiдображає типо вий для того часу гостро драматич ний епiзод утечi з полону. Драматизм думи посилюється тим, що троє ко закiв, якi втiкають з полону, рiднi брати. Коней для втечi мають лише старший та середульший брати, а наймолодший пiший пiшаниця. Це i є основним конфлiктом твору, у якому на переднiй план винесено мо ральний аспект. Молодший брат просить старших узяти його з собою. Середнiй брат i взяв би його, та жорс токий старший наказує покинути мо лодшого в чистому полi напризволя ще. Дума має кiлька варiантiв. За першим, гинуть усi три брати (мен ший помирає з голоду, старших Убй ває турецька засiдка). За другим наймолодший гине, а старшi брат повертаються додому. За третiм гине наймолодший брат, а на старшого пiсля повернення громада засуджує на смерть ^ бездушнiсть. Ця дума важлива не Ш ОПИСОМ IСТОРИЧНИХ ПОДIЙ) I вiдображенням суспiльних зак Усна народна творчiсть украïнського народу, його системи моральних цiнностей.

Думи orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13479


На главную
Комментарии
Войти
Регистрация