Частки не, нI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13136


Не i нi виступають у мовi як части ни слова префiкси i як окремi сло ва частки (нi функцiонує ще як сполучник сурядностi виключно парний: нi…нi). УВАГА! Заперечна частка не завжди пишеться окремо, префiкс разом. 299 УКРАÏНСЬКА МОВА Правопис не з рiзними частинами мови Пишемо разом:
1.3 iменниками, прикметниками, прислiвниками, коли слово без не не
вживається: невiльник, невдаха, нездара, не мовля, недуга,
негода, нежить, неук (iменники); невблаганний, невпинний, нещад ний,
негайний, ненависний, ненас танний, невсипущий, непохитний
(прикметники); невдовзi, невтямки, нещодавно, несамовито, непорушно,
незабаром, невдовзi, ненароком (прислiвники).
2 .3 iменниками, прикметниками, за йменниками, прислiвниками, якi з не
виражають одне поняття (мож на замiнити синонiмом без не): неволя
(рабство), недруг (ворог), недоля (лихо ), небилиця (вигадка ),
неправда (брехня), неслава (по говiр ), неспокiй ( тривога),
небезпе ка ( загроза ), недовiра ( пiдозра ), не добрий (злий ),
нелегкий (важкий), невисокий (низький), невмiлий (безпорадний ),
недалеко (близько), недоброзичливо (вороже), нешвид ко ( повiльно
), неголосно ( тихо ).
3. У дiєсловах: якi без не не вживаються: неволити, незчутися,
ненавидi ти, нестямитися, непокоïти, непритомнiти, нехтувати,
не терпеливитися; яким частка не надає нового значення:
нездужати (хворiти), непокоïтися (хвилюватися), неславити
(гань бити), нестямитися (втратити са мовладання). УВАГАI Цi
дiєслова не треба плутати з дiєсловами iншо го
значення: Не здуж ат и (не могти, не подолати), не по коïт ися
(не лежати, не спочивати), не славити (не прославляти), не ст ямит
ися (не прийти до тями), з якими не пишеться о кр ем о .
4. У складi префiкса недо-, який озна чає дiю, стан або якiсть у
неповнiй мiрi: недобачати, недоказувати, недо люблювати,
недооцiнювати; недовиконаний, недозрiлий, недока заний,
недописаний, недоïдений; недобиток, недокрiв'я, недолiк,
недорiд, недостача, недотепа, але: не до речi, не до вподоби, не до
ла ду, не до смаку. Примiтка. Якщо частка не виступає для
заперечення дiï, вираж еноï дiєсловом и префiксом
до, то вона пишеться з дiєсловом окремо: не дослухат и розм
ови; не добачити знайомого; не дот ягнутися до вершечка,
5 .3 дiєприкметниками, коли вони не мають при собi залежних
слiв: незакiнчена робота, незасiяне поМ< неспiванi пiснi,
незбудованi мiс^а' незлiченi кiлометри, невисловлеН думка,
незагартований органiзм- 300 Граматика: морфологiя, синтаксис 5 При
заперечному словi немає (його можна замiнити формою нема)
нiколи не буває пiдмета: У нього немає (нема) зошита.
Але: Вiн не має зошита. ~ ~ ПОРIВНЯЙТЕ! /. I немає
маленьких людей є лиш душi малi (В. Коротич).
6. Життя не має цiни, а воля дорожча за життя. Хто нiчого не
робить, той не має ча сiу. Хто розуму не має, тому й
коваль не вкує (Нар. тв.).
7. Немає в свiтi нiчого страшнiшого за нелю дяних людей (I. Ж
иленко).
8. Страшнiшоï немає слiпоти, як слiпота ду ховна (П.
Воронько). Пишемо окремо:
9. З числiвниками, займенниками завжди: не пять, не двоє, не
кiлькана дцять, не сьомий, не вiн, не наш, не кожний, але:
неабиякий, неабихто. 2* зi словами рiзних частин мови, ко ли в
реченнi є протиставлення: не горе, а радiсть; не широкий, а
вузький; не легко, а важко; надворi не холодно, а тепло. Iнодi таке
заперечення пiдсилю ється заперечними словами нi, анi, нiяк,
нiтрохи, нiде, нiколи: Задача аж нiяк не важка; нам нiщо не
страшне; ïм було нiтрохи не душно; нi, дорога не далека.
10 .3 усiма формами дiєслiв (крiм дiє прикметникiв та тих,
що без не не вживаються): не прийшов, не виллємо, не ходив
би, не виконано, не пошито, не ду маючи, не злякавшись, не зро
зумiвши, не можна, не треба, не дуже, не видно.
11.3 дiєприкметниками: при яких є залежнi слова: не
прочитана (ким?) учнем книжка; не вiдправлений (куди?) додому лист;
не зiбраний (коли?) восени урожай; не посiяне (де?) на полi жито; не
захищена (вiд чого?) вiд вiтру зупинка. якi виступають у ролi
присудкiв: Книжка не прочитана. Поле не за сiяне. Сукня не пошита.
Проблеми не розвязанi.
12.3 прикметниками, що виступають у ролi присудка й не заперечують
вираженоï прикметником ознаки: Хлопець був не високий (не у
таких реченнях можна поставити на iнше мiсце без порушення змiсту
речен ня: Хлопець не був високий). ПОРIВНЯЙТЕ! Якщо в реченнi щось
заперечуємо: Це завдання не складне (заперечується
складнiсть, можна домислити: а звичайне). Цей будинок не старий (не
є старий). Вiд нас до школи не далеко. Якщо в реченнi щось
стверджуємо: Це завдання нескладне (не є складне, тобто
легке, просте). УКРА ÏНСЬКА МОВА Ц ей будинок (є)
нестарий. Вiд нас до школи (є) недалеко. Отже, якщо
протиставлення в ре ченнi немає, то не з прикметниками чи
прислiвниками треба писати за лежно вiд змiсту окремо чи разом.
13. Перед словами, що пишуться через дефiс: розмовляють не по-
украïнськи, вчинив не по-товариськи, не по-ва- шому, не сьогоднi-
завтра, але: не-вропа (префiкс у власних назвах). Правопис частки
нi Пишемо разом
14.У словах рiзних частин мови, якi без нi- не вживаються: нiсенiтниця,
нiкчемний, нiяково.
15. У заперечних займенниках та в прислiвниках: нiхто, нiщо, нiчий,
нiякий, нiкот рий, нiкуди, нiзвiдки, нiяк, нiде. Пишемо окремо:
16. У заперечних реченнях для поси лення заперечення: Нi слова не
скажу.
17. У стiйких словосполученнях (тут нi виступає, iмовiрно,
сполучником): нi риба нi мясо; нi сюди нi туди; нi живий нi
мертвий; нi се нi те.
18.У складi заперечних займенникiв, якщо в непрямих вiдмiнках вона
вiддiляється вiд займенника прий менником: нi в кого, нi до
кого, нi з ким, нi до чого, нi за що, нi за що й нi на що (3 рiзними
значеннями), нi на якому

Частки не, нI orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13136