Бояриня orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13814


Драматична поема Бояриня три валий час була заборонена в Украïнi. Написана в 1910 роцi, вона так i не вийшла друком за життя Лесi Ук раïнки. Востаннє надрукована 1929 року з вступною статею Михайла Драй-Хмари, ця поема не бачила свiту майже три чвертi столiття. Вона не ввiйшла анi в десятитомник творiв Лесi Украïнки, виданий в часи вiдлиги, анi в пiзнiше дванадцяти- томне видання, не було про неï згад ки й у роботах дослiдникiв творчостi Лесi Украïнки. Хоч у поемi Бояри ня змальовано iсторичнi подiï в Ук раïнi XVII ст., проте радянська цен зура вважала ïï вкрай небезпечною. Iсторична основа. У добу Руïни, коли давню козацьку славу руйнува ли зсередини чвари та мiжусобицi гетьманiв, а саму Украïну розривали навпiл зазiхання Москви й Польщi, серед найдiяльнiших прибiчникiв вiдродження козацтва був полковник i наступний гетьман Правобережноï Украïни Петро Дорошенко. На почат ку гетьманування вiн провадив про* польський курс, та пiсля пiдписанн поляками й росiянами Андрусiвськ го миру, що торкався в основному долi Украïни, але не враховував iнт 682 Нова лiтература еси украïнцiв, Дорошенко звернув ся ПО допомогу до туркiв, а згодом, переДавШИ УкРаïнУ пiд вiдносно сим волiчну зверхнiсть Туреччини, про голосив себе гетьманом усiєï Ук раïни. Уже саме захоплення гетьма ном Дорошенком, змалювання його як нацiонального героя було неприй нятним для радянськоï цензури, крiм того, поема Бояриня хоч i зверта лася до подiй XVII ст., проте викли кала асоцiацiï з iсторiєю Украïни XX ст. Цими двома причинами мож на пояснити заборону на ïï друкування. Леся Украïнка не змальовує в по емi конкретнi iсторичнi подiï. Доба Руïни є лише iсторичним тлом, на якому виписано долi окремих людей, що потрапили пiд гнiт складних полiтичних умов i обставин. У Боя ринi чiтко окреслюються два моти ви: мотив нацiональноï пасивностi- зради та мотив ностальгiï. Молода ук раïнка Оксана, покохавши, виходить замiж за боярина Степана, батько якого був козацьким старшиною, та, присягнувши царевi, став московсь ким боярином. Оксана разом iз Сте паном ïде до Москви. Спочатку Окса на зовсiм не боïться чужини: Хiба ж то вже така чужа краïна? Та ж вiра там однакова…, проте й московсь кий побут, i звичаï виявилися цiлком ВiДмiнними вiд украïнських. Оксана сУмує за Украïною, через силу м и риться з тими умовами, у яких має жити. Лише кохання до Степана, страх йому зашкодити змушують ïï виконувати дивнi, незрозумiлi для неï прохання: вдягатися по-мос- ковськи, весь час сидiти вдома, цiлу ватися iз запрошеними в дiм поваж ними боярами. Степан син козака стає вiрним царським прислужни ком, боярином Стьопкою. Щоб дого дити царевi, iнодi й тропака танцює, виправдовуючи себе тим, що дiє зара ди iнтересiв Украïни. Степан боïться навiть згадки про Дорошенка, заборо няє Оксанi приймати посланця з Ук раïни, передавати грошей братчикам, писати листи. Вiн намагається пере конати дружину в пiдступностi Доро шенка, який звертається по допомогу до татар. Татари там… татари й тут… дiстає вiн у вiдповiдь. А що ж? Хiба я тут не як татарка сиджу в неволi? Ти хiба не ходиш пiд ноги слатися своєму пану, мов хановi? Скрiзь палi, канчуки… холопiв продають… Палка волелюбна Оксана не може жити в умовах московськоï змори, коли поневолено людську особис тiсть, зневажено гiднiсть; в атмосфе рi несамовитого страху, доносiв, на цiонального гнiту. Аналiзуючи поему Бояриня, М. Драй-Хмара порушує таке питан ня: …чи не перенесла Леся Украïнка iдей i настроïв, що живили ïï та ïï по- УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРА ТУРА колiння, на постатi минулого Ук раïни? i дає ствердну вiдповiдь, розкриваючу алегоричнiсть поеми та ïï образiв. В особi Степана вiн убачає того украïнського iнтелiгента кiнця XIX — початку XX ст., що, втратив ши почуття нацiонального, вiдiрвав ся вiд мас, вiд народу, перейняв чужу культуру, зрiкшись своєï рiдноï. А в особi Оксани iнший тип iнтелiген та, який довго боровся за принцип нацiонального самовизначення, спе речався, протестував, але так i не змiг вирватися на волю. Згадка важкохвороï Оксани про знайдену застарiлу батькову iржаву шаблю, та аналогiя з ïхнiми долями: …отак i ми з тобою… зрослись, мов шабля з пiхвою… навiки… обоє ржавi… пiдводить до iдеï твору. У поемi Бояриня Леся Украïнка рiшуче засудила будь-якi компро мiси з ворогом, проголосила гасло збройноï боротьби за обстоювання нацiональних iнтересiв.

Бояриня orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13814