Билини orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13477


Билини (старини) героïчний епос Киïвськоï Русi, який виник на основi абсолютно конкретних iсто ричних подiй. Через татаро-мон- гольський гнiт Х III-Х IУ ст. скоморо хи занесли цi пiснi на окраïннi землi княжоï держави (Новгородська зем ля й прилеглi територiï), звiдки вони поширилися на Урал i в Сибiр. В Ук раïнi на змiну цьому старовинному епосовi прийшли козацькi думи, пiснi, легенди про боротьбу з турець кими, татарськими й польськими за войовниками в ХУ I-Х УII ст. Головнi персонажi билин Iлля Муромець, Олексiй Попович, Добриня, Глiб Во- лодiєвич та iншi є iсторичними особами, ïхнi iмена зафiксованi в Повiстi временних лiт*, iнших хро нiках та рукописних документах того часу. Цi ж образи побутують в iнших жанрах украïнського фольклору (ба ладах, думах, легендах, казках, пiснях). Билинний епос подiляють на кiль ка груп, якi виокремлюються на ос новi трьох принципiв: хронологiчного __________ Усна народна творчiсть 463 УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА (час подiй), географiчного (мiсця по дiй) i тематичного (самi подiï й спосiб ïх зображення). Найвiдомiшим героєм киïвського циклу є Iлля Муромець. Його iмя згадується i в епосi iнших народiв, що свiдчить про популярнiсть богати ря Iллi не тiльки в межах Русi. У билинах про Iллю Муромця чiтко простежується iдея християн ства. Вiн не був богатирем з дитин ства. У билинi Iзцiлення Iллi йдеться про те, що вiн до ЗО рокiв сиднем сидiв був паралiзований. Вилiкували його калiки перехожi прочани до святих мiсць, що во лодiють християнським даром чудес ного зцiлення. Першi дiяння Iллi пiсля видужання селянська робота на землi, корчування лiсу пiд поле. Так випробовується його богатирська сила, i тiльки тодi вiн готовий до поєдинку з ворогом. У першiй билинi про його вiйськовi подвиги Iлля i Соловей-розбiйник Iлля отримує вiд батькiв наказ творити тiльки добро й сам вибирає, чому присвятити своє життя: послужити князевi Володи миру вiрою-правдою, постояти за вiру християнську. Композицiя билин усталена. Кож на билина дiлиться на три частини: зачин (за сп iв), виклад i кiнцiвку (iс х о д ). Зачин i кiнцiвка мають спецiально виробленi поетичнi форми й творять певне обрамлення. Поет ична жовп цього жанру характеризується вжи ванням постiйних епiт ет iв (чисте поле, ясне сонце), порiвнянь (багатоз них гiперболiчнi, наприклад, богатир бє ворогiв, мов траву косить), мета фор (заспiвала тятива, розгорiвся бенкет), паралелiзм iв (коли внут рiшнiй свiт людини порiвнюється з явищами природи, як-от: на заходi красне сонечко на вiдходi життя дiвиче). Важ ливу роль вiдiграє гiперболiзацiя та iдеалiзацiя героïв. Билинний вiрш побудований за за конами народного тонiчного вiршу вання. Вiн виконується н аспiвною мовою {речит ат ивом). Б илин ам властиве римування, але рима часто тiльки вiддалено спiвзвучна. У давнину билини виконували в супроводi струнного музичного iн струмента (найчастiше гуслiв), але 3 часом цей компонент утратився.

Билини orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13477