БезособовI речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13225


Безособовими називають такi од носкладнi речення, у яких головний член присудок позначає дiю, процес або стан, що мислиться неза лежно вiд виконавця: Можна знайти в природi пiвтони, Можна життя спинити на пiвсловi, ” Але нема в життi напiвцiни, Але нема в життi напiвлюбовi. А. Демиденко. Головний член безособового речен ня може виражатися: ‘ безособовими дiєсловами, що на зивають явища природи або стан людини: Замело туманами, заряснiло мря- кою (В. Симоненко). Свiтає, Господи, свiтає… (Л. Кос тенко ). Гарячий мед ллє сонце. Мрiйно. Марко. (В. Коломiєць); особовими дiєсловами в безособо- вњму значеннi: На луках пiд гарячим сонцем дуже пахло свiжою травою й польовими квiтами (I. Нечуй-Левицький ). Iз садочка красно пахощами вiє (М. Старицький ); дiєслiвними формами на -но, -то: Цiлi вулицi викошено огнем-косою (Г. Косинка). О, слiз таких вже вилито чима ло… (Леся Украïнка); словами немає (нема), не було, не буде, при яких є додаток у родово му вiдмiнку: На вiльну душу ланцюгiв нема (В. Симоненко). Нема краси в затятостi без силiй… (Л. Костенко). Немає мудрiших, нiж народ, учи телiв (М. Рильський). Весни такоï не було й не буде (Ле ся Украïнка ); прислiвниками (словами категорiï стану): добре, приємно, важко, хо лодно, тепло, жаль, шкода, слiд, треба, можна тощо (часто iз звяз кою або без неï): На душi було так чисто… (М. Во роний ). Надворi повно сонця i голубого не ба (Г. Тютюнник). Тож добре людинi на бiлiм свiтi (А. Малишко). До чого ж гарно й весело було в на шому городi (О. Довженко). Земле! Як тепло нам iз тобою! (М. Рильський ). 323 УКРАÏНСЬКА МОВА В огненного нам т реба слова! (П . Тичина).

БезособовI речення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13225