Архип Юхимович Тесленко orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13824


Так хочет ься ж ит и i ж ит и, до ки i сонце свiтитиме. Все ст а р е згасне, наст ане нове ж ит т я колись… А. Тесленко Народився Архип Юхимович Тесленко 2 бе резня 1882 року в селi Харкiвцях Лохвицького повiту на Полтавщинi в бiднiй селянськiй родинi. У 1894 роцi пiсля закiнчення Харкiвецькоï церковно-парафiяльноï школи вступив до мiсце воï церковно-вчительськоï школи, готуючи себе до вчительськоï роботи. Писати почав спершу росiйською мовою, а потiм украïнською. З 1897 року почалося його трудове життя: спочатку на поденщинi в сiльських багатiïв, потiм писарчуком у волосному управлiннi в Лохвицi. У 1899 роцi розпочав службу в Лохвицькiй нотарiальнiй конторi. З 1902 року бере участь в аматорському драматичному гуртку, грає ролi в спектаклях Невольник (М. Кропивницького), На днi (М. Горького) та iн. У 1903 роцi написана драма Не стоïть жить, а 1904 року зявляються першi оповiдан ня Архипа Тесленка, якi склали рукописну збiрку (Хуторяночка, За пашпортом, Ма руся, Мати, Дiд Омелько). У 1905 роцi пiшов пiшки до Києва, маючи намiр здати до друку збiрку своïх творiв. Проте йому 699 УКРАÏНСЬКА ЛIТЕРАТУРА вiдмовили, цього ж року А. Тесленка заарешто вано за пропагандистську роботу, але через не достатнiсть доказiв через 37 днiв звiльнено. Ря туючись вiд переслiдувань, письменник тiкас до Києва й живе понад два роки нелегально. У Києвi А. Тесленко написав оповiдання Ра дощi, Школяр, У схимника, Любов до ближнього, Наука. У газетi Громадська думка вiд 15 лютого 1906 року надруковано першi твори письменника оповiдання Ра дощi, Школяр, Любов до ближнього, У схимника, а в журналi Нова громада За пашпортом, Хуторяночка, Мати. На початку жовтня 1906 року Архипа Теслен ка разом з iншими членами Харкiвецького рево люцiйного гуртка заарештовано; до 26 грудня 1908 року вiн пробув на засланнi. У 1909 знову вiдбуває два тижнi арешту. 28 червня 1911 року Архипа Тесленка не ста ло. Поховали його на цвинтарi в рiдному селi. Героï творiв Архипа Тесленка простi люди, переважно бiднi селяни, наймити, iнодi вчителi, проте це iнте лектуальнi особистостi, що роздуму ють над життям, над смислом власно го буття, намагаються збагнути причини свого горя. Часто персонажi це люди самотнi, якi не мають однодумцiв. В оповiданнi Школяр А. Теслен ко глибоко розкрив трагiчну долю се лянського хлопця, мрiï якого про освiту виявилися нездiйсненними. Окремi героï Тесленкових творiв потрапили у безвихiдь, вiд якоï один крок до трагедiï. Таким є Петро Гна- тюк з оповiдання Поганяй до ями!, який гостро вiдчуває соцiальну не- | справедливiсть. Вiн стає непримирен ним до дiйсностi, заступається за своïх друзiв-наймитiв i потрапляє до вязни цi. Урештi-решт Петра таки виправда ли й вiдпустили на волю, але його здоровя пiдiрвалося. На лiкування не було коштiв. Почуття приреченостi, ненавистi до панiв, до нестерпного жит тя штовхають героя на самогубство. Твором, у якому з найбiльшою пов нотою показанi життєвi спостережен ня, погляди А. Тесленка, є повiсть Страчене життя. У нiй письменник зобразив правдивi картини дiйсностi й типовi людськi характери того часу. Конфлiкт у повiстi Страчене життя вiдзначається гостротою i має соцiальний характер. Вiн поля гає в сутичцi освiченоï селянки, кот ра прагне працювати для народу, з носiями хижацькоï моралi. Розвя зується конфлiкт трагiчно головна героïня Оленка гине. Сюжет повiстi Страчене життя побудований на реальних фактах. Ос новою його стала трагiчна доля Зiна- ïди Якiвни Страй, двоюрiдноï сестри А. Тесленка. Переконавшись у не можливостi вiдстояти правду, дiвчи на покiнчила життя самогубством, кинувши на адресу лицемiрних лохвицьких меценатiв гнiвне об винувачення: Залишаю тиранам тиранствувати. А. Тесленко в повiстi Страчене життя самогубством Оленки засу* 700 Нова лiтература див суспiльство, у якому панують гйобителi, честолюбцi й лицемiри, а чеснi, правдивi люди гинуть. Письменник зумiв змалювати гли боко правдивi картини життя села, розкрити його суперечностi й створи ти типовi характери тiєï доби. Пред ставникам хижацького свiту буржу азiï, панства й духовенства письменник протиставляє чесних, працьовитих, високоморальних людей з народу. Повiсть захоплює своєю мовою. Во на близька до народноï: i синтаксич ними конструкцiями, i iнтонацiями, i навiть окремими словами набли жається до розмовноï мови селян. У творi кожен герой розмовляє своєю мовою, що характеризується будо вою фраз, фразеологiєю, лексикою. Реплiки дiйових осiб виразнi, мiсткi. Чимало фразеологiзмiв, якi роблять мову яскравiшою, пiдкреслюють пев нi риси характеру персонажа. Образнiсть мови зумовлена харак тером розповiдi. У повiстi немає вишу каних тропiв, усi вони звичайнi, як правило, фольклорного походження. Система тропiв i мовностилiстичнi засоби в повiстi Страчене життя пiдпорядкованi реальному зображен ню людських характерiв i обставин Життя. Архип Тесленко був яскравим представником критичного реалiзму в Украïнськiй лiтературi початку ст. Письменник, як зазначено в академiчнiй Iсторiï укранськоï лiтератури, розвиваючи прогре сивнi традицiï прози XIX ст., подав у своïх творах новi типи, новi характе ри i конфлiкти, що постали на селi в роки революцiï i жорстокоï реакцiï, подав гранично ясно i точно. У цьому самобутнiсть його таланту.

Архип Юхимович Тесленко orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13824