АнтонIми orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12642


Антгсонiми (вiд грецьких anti про- пiи Та опута iм я) це слова з про- Иленсним лексичним значенням. Наприклад: день — нiч, початок кiнець, пе ремога поразка, життя смерть, молодий старий, бiлий чорний, говорити мовчати, високо низько, тут там. В антонiмiчнi пари обєднуються слова, якщо вони мають яку-небудь лексичну спiльнiсть (розмiр, смак, темп, зрiст, час, стан тощо). Наприк лад, прикметники великий малий виражають протилежнi значення, але ïх обєднує спiльне поняття роз мiру. Швидкий повiльний обєдну ються в антонiмiчну пару поняттям темпу, смiятися плакати дiï, радiсно сумно стану. Тому не можна вважати антонiма ми слова нiч i ранок, дитинство i юнiсть, добрий i ввiчливий, зелений i червоний, бо вони або не мають пря мого протиставлення, або не обєдну- — ються лексичною спiльнiстю. Антонiми можуть бути як рiзноко- реневi (тепло холодно, друг ворог, успiх невдача, радiти журити ся), так i спiльнокореневi (надiя без надiя, схiд захiд, вiдкрити закри ти, логiчний алогiчний). УВАГА!
. Слова з часткою не лише тодi антонiмiчнi, ко ли вона творить слово з
новим значенням: друг недруг (в о р о г ), правд а неправда (б р е х
н я ), во л я н е во л я (р а б с т в о ), б а г а т и й н е б а га
ти й (у б о ги й ). Однак не треба вважати антонiмами такi слова, 123
УКРАÏНСЬКА МОВА як теплий нетеплий, швидко нешвидко, бо вони
передають не дiаметрально протилежнi поняття, а значення з рiзним
ступенем вияву якостi.
2. Якщо слово входить до складу термiна, воно втрачає здатнiсть
мати антонiми: бiлий гриб, кисла реакцiя, жовта раса. Антонiми
можуть бути вираженi рiзними частинами мови: а) iменниками: свiтло
темрява, вiйна мир, зустрiч розлука, земля небо; б) прикметниками:
тихий голосний, рiдкий гус тий, демократичний антиде мократичний,
здоровий хворий, гострий тупий; в) дiєсловами: сидiти стояти,
працювати байдикувати, любити нена видiти, хвалити гудити, загу бити
знайти; г) прислiвниками: високо низько, близько дале ко, добре
погано, вгорi внизу, влiтку взимку, тут там. Зовсiм мало антонiмiв
серед зай менникiв (усякий нiякий, усi нiхто) та прийменникiв (вiд
до, пiд над). Важливою ознакою антонiмiï є те, що
багатозначнi слова можуть мати кiль ка антонiмiв (до кожного iз
значень): тихий спiв дзвiнкий спiв; тиха течiя стрiмка течiя; тихий
крок швидкий крок; тиха вулиця гомiнка вулиця; тиха розмова голосна
розмова. Такi антонiми називають контексту альними. Порiвняйте ще
низку словосполу чень, у кожному з яких антонiмом до слова свiжий
є iнша лексема: свiжий хлiб черствий хлiб; свiжий огiрок
солоний огiрок; свiжий букет зiвялий букет; свiжа метафора стерта
метафора; свiжий погляд традицiйний погляд. В антонiмiчнi вiдношення
можуть уступати не тiльки слова, а й фразео логiзми: увечерi серед
бiлого дня; мовчати теревенi правити; темно хоч голки збирай. Тiльки
в реченнях слова чорний тендiтний, землянка хата мо жуть тлумачитися
як антонiми: У мужички руки чорнi, В панi рученька тендiтна. В
мужика землянка вогка, В пана хата на помостi. Пан гуляв у себе в
замку У ярмi стогнали люди. Навiть трудно розказати, Що за лихо
сталось в краю Люди мучились, як в пеклi, Пан втiшався, мов у раю.
Леся Украïнка. Лексикологiя Антонiми широко використову ються в
художнiй лiтературi як сти лiстичнi засоби. З них утворюється
стилiстична фiгура антитеза. Це зiставлення протилежних образiв,
думок, явищ, у результатi якого ви никає контраст,
протиставлення. Ан титеза увиразнює текст, робить його
чiткiшим та образнiшим: Тiнь чорна стрiмко падає вниз То бiлий
голуб так злiт ає вгору. Л. Костенко. А я стою у бiлом у плащi
пiд чорним деревом, На котрiм птицi сниться весна
I. Жиленко. Письменники використовують анто нiми у заголовках художнiх
творiв: I мертвим i живим… (Т. Шев ченко ). Вiйна i м ир (Л .
Толстой). Правда i кривда ( М. Стельмах). З журбою радiст ь обнялась
(Олександр Олесь). Антонiми часто трапляються в на роднiй творчостi,
зокрема в прислi вях, приказках, пiснях: Ситий голодного не
розумiє. Багато казат и мало слухати. Брехня стоïть на
однiй нозi, а правда на двох. На чорнiй землi бiлий хлiб родить.
Молоде орля, та вище старого лiтає. Хто мудро мовчит ь, той
гарно говорить. Одна гора високая, а другая низька, Одна дiвка
далекая, а другая близька. (Нар. те.).

АнтонIми orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=12642