АктивнI та пасивнI дIєприкметники, Ïхнє творення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13050


Дiєприкметники за своïм значен ням подiляються на двi групи: ак тивнi та пасивнi. Активнi дiєприкметники. Такi дiє прикметники виражають ознаку предмета, зумовлену дiєю самого предмета: листок позеленiв позеленiлий листок; листя зiв'яло зiвяле листя. Активнi дiєприкметники мають форми теперiшнього (достигаючi вишнi, палаючий обрiй, лежачий ка мiнь, терпляча бабуся) i минулого часу (розквiтле дерево, зарослий ста вок, засохлий пеньок, розчервонiлий вiд бiгу). Активнi дiєприкметники теперiш нього часу творяться вiд основи тепе рiшнього часу неперехiдних i пере хiдних (зрiдка) дiєслiв недоконаного виду за допомогою суфiксiв: -уч-,-юч- вiд дiєслiв I дiєвiдмiни: рiжуть рiжучий; крокують крокуючий; -ач-, -яч—-для дiєслiв II дiєвiдмiни: лежать лежачий; дрижать дрижачий; ходять ходячий, Потонули всi вогнi В сиве марево тремтяче. С. Горлач. Коли весною зацвiте трава В палаючих серпанках, В степ на курган крутий iде Старенька зморена журавка. Д. Луценко. Активнi дiєприкметники минуло го часу творяться вiд основи iнфi нiтива (лише неперехiдних ДIСЛIВ доконаного виду) за допомогою су фiкса -л-; почорнiти почорнiлий; посивiти посивiлий; ожити ожилий; пригорiти пригорiлий; змарнiти змарнiлий. В зiвялих листочках Хто може вгадати Красу всю зеленого гаю?
I. Франко. I хай сердець розквiтлих чистi звуки Мелодiєю щастя
прозвучать. Л. Забашта. УВАГА! До особливостей творення таких
дiєприк метникiв належить утрата суфiкса -ну- iнф|НI'
тивноï основи й випадiння кiнцевого приголос ного основи:
зблiднити зблiдлий; замерзнути замерзлий; розцвiсти розцвiлий;
присiсти присiлий. -а Щодо використання активних Д1 прикметникiв, то
потрiбно памятат11,
1. Активнi дiєприкметники теперi нього часу в сучаснiй
украïнськ11 268 Граматика: морфологiя, синтаксис мовi
маловживанi. ïх характеризу ють як книжнi витвори, не власти вi
художнiй лiтературi та живомо внiй стихiï. Значна кiлькiсть
давнiх активних дiєприкметникiв трансформувала ся в якiснi
прикметники: плавучий, живучий, спiвучий, пла кучий, родючий,
кусючий, тяму щий, видющий, цiлющий, лежачий, ходячий тощо. Лежачий
камiнь у травi лежить. Вода пiд камiнь, кажуть, не бiжить. Лежаче в
цього каменя життя. Отож лежачi в нього почуття.
. Гуцало.
2. Активних дiєприкметникiв ми нулого часу iз суфiксами -ш(ий),
-виi(ий) в украïнськiй мовi немає. Натомiсть в
украïнськiй мовi вико ристовуються iншi засоби, зокрема
пiдряднi речення: полюбивший (рос.) той, що полюбив;
победивиïий (рос.) той, що перемiг; заснувший (рос.) той, що
заснув. « Вiд багатьох дiєслiв узагалi не мож на утворити
активних дiєприк метникiв, наприклад, вiд синити. Не
утворються дiєприкметники й ВIД Дiєслiв з часткою -ся:
змагатися, турбуватися, годитися. Пасивнi дiєприкметники. Такi
Дiєприкметники називають ознаку | предмета, зумовлену
дiєю iншого предмета: написаний твiр хтось написав твiр;
посаджений сад хтось посадив сад або ж зумовлену зворотною
дiєю того самого предмета: умитий хлопець хлопець умився;
усмiхнена дiвчина дiвчина усмiхнулася. Не вам мiй спiв, уквiтчанi
героï Кривавих справ, не вам мiй голос, нi! П. Грабовський. О,
як я ненавиджу злiпленi з глини Холоднi i мертвi, байдужi серця! Л.
Первомайський. Народе мiй, коли тобi проститься крик передсмертний i
гiрка сльоза розстрiляних, замучених, заби тих по соловках, сибiрах,
магада- нах? (В.Стус). Нiхто не забутий. На попiл нiхто не згорiв.
Солдатськi портрети на вишитих крилах пливуть (Б. Олiйник). Пасивнi
дiєприкметники мають форми тiльки минулого часу i бу вають
доконаного та (рiдше) недоко- наного виду. Примiтка. На ґрунтi
украïнськоï мови пасивнi дiєприкметники з суфiксом
-.м- утратили давнi форми теперiшнього часу. Це сучаснi прикметники:
вiдомий, знайо мий, любимий, терпимий. 269 УКРА ÏНСЬКА МОВА
Пасивнi дiєприкметники творяться вiд основи iнфiнiтива за
допомогою суфiксiв -н( ий ), -ен( ий ), -єн( ий)i -т( ий):
сказат и сказаний; зв язат и звязаний; бажати бажаний; мити митий;
терти тертий; привезти привезений; засвоïти засвоєний;
викроïти викроєний. Вiд дiєслiв, основа яких
закiнчу ється на -и-, пасивнi дiєприкметники утворюються
за допомогою суфiкса -ен( ий ): пояснити пояснений; побачити
побачений; зловити зловлений. Примiтка. Iснують випадки варiантного
творення дiєприкметникiв за допомогою суфiксiв -т- i єн-
(вiд дiєслiв iз суфiксом -ку та буквосполученням -оло ):
молоти молотий, i мелений; полоти полотий i полений; одягнути
одягнутий i одягнений; замкнути замкнутий i замкнений; зiгнут и
зiгнутий i зiгнений; вернути вернутий i вернений тощо.
Використовуючи пасивнi дiєприк метники, треба памятати:
I.П ри твореннi пасивних дiєприк метникiв кiнцевi приголоснi iнфi
нiтива зазнають чергування: виïздити виïжджати; виходити
виходжений; народити народжений; погасити погашений; заморозити
заморожений; пустити пущений; зловити зловлений; приголубити
приголублений.
2. У суфiксах пасивних дiєприкметни кiв завжди пишемо одну букву
н: осяяний, загартований, запроше ний, змащений, загороджений.
3. Двi букви -нн- пишемо в прикмет никах дiєприкметникового похо
дження, коли на суфiкс падає наголос: нездоланний,
невблаганний, неска занний, нездiйсненний, але: незддланий,
несказаний, нездiй снений, незлiчений.

АктивнI та пасивнI дIєприкметники, Ïхнє творення orig (hid)Ў litmisto.org.ua/index.html@p=13050